Труды 1-го Всероссийского съезда деятелей обществ народных университетов

53 — своіх до чужоі школи на духовне каліцтво. Нормальний розвиток духовного «я» кожноі людини залежить перш за все від національ- них факторів: мови, звичаів, побуту, історичнього минулого. Суціль- ність і послідовність виховання потрібуйе, щоб розуміння, чуття й бажання наші мали під собою твердий грунт, закладений ще в дитинстві і зміцнений тою найкращою школою, що зоветься жит- тям, — а таке виховання може дати тільки національна школа. 3 тех- ничного боку національна школа відповідайе всім постулятам су- часноі педагогики: вона дозволяйе в обучінню іти від легкого до труднішого, від конкретного до загального, а не навпаки, вона не ламайе духовного «я» дитини, а поширюйе його світогляд новими розуміннями. За останні часи питания про націоналізацію школи знахо- дить прихильників навіть серед чиновних провідців народньоі освіти, бо на так звані «інородчеські» школи звернули пильну увагу, ухваливши позаводити в іх виклади рідною новою. На жаль ці заходи торкаються тільки осетинсышх, грузинських, вирменсышх, татар- ських шкіл, але зовсім не украінсышх. Украінсысій народъ мусить, як і раніш, задовольнятнсь чужою школою, бо своеі не мае, і чужою незрозумілою книжкою, бо своіх не вміе читати. В украінських губерніях ми знаходимо занадто низький рівень грамотности, бо життя переучуе школярівъ на свій лад і навіть салдаччина та фабричні промисли, хиба калічять чисту мову украінця, а не можуть прищепити йому мову «панську», великороссійську. Вертаю- чись з школи, з служби, або з заробітків він починайе забувати чужу мову для своеі, батьківськоі, которою завше мислить і балакае, та на жаль не вміе читати й посати. Найсвятіший Сінод уже поба- чив брак міцного національного грунта у сучасноі россійськоі школи по украінських губерніях і дозволив завести в парахвіяльних школах украінські підручники і наступайе час, коли всю шкільну справу на Украіні треба буде переробити на инший лад. щоб початкова школа мала міцне коріння в самому народові, щоб вона дійсно була школою народною. Викладова мова майе бути укра- інською, підручники-теж. Книжки-читанки мусять бути зложеними так, щоб учні знали історію й географію рідного краю, захопились чуттям любови до нього, а разом щоб у іх ирокидались і загально людські почуття. Програм національноі украінськоі школи може бути поши- реним, бо зрозумілі вклади дадуть змогу вивчити далеко більше, аніж тепер, коли учням доводиться багато часу тратить на вив- чення незрозумілих слів чужоі мови. Тим то з початку другого року можно навчати дітей читати великоруські книжки без зайних труднацій, бо це відповідатиме найголовнішому постулату педаго- гики: від зрозумілою до незрозумілою і від відомого до невідомого. Увесь гакільний матеріял для навчення роскладатиметься на три роки: 1-й рік: Граматка і книжка-читанка, закон Божий, арихме- тика і письмо украінською мовою.